Анатолій Юркевич про врегулювання ситуації

Анатолій Юркевич:

                     «Врегулювати ситуацію можливо тільки на спільних домовленостях»

Неодноразово на сторінках нашої газети обговорювалися питання власників земельних паїв, «майдану», перспективи подальшого розвитку села. У зв’язку з черговим загостренням ситуації щодо земельних ділянок, де заплановано будівництво об’єктів ТОВ «Сіті-Стейт», кореспондент  газети звернулася до Анатолія Івановича Юркевича з пропозицією висловити свою точку зору стосовно подій, що відбуваються, та їх можливих наслідків.

      - Анатолію Івановичу, нещодавно у приміщенні сільського клубу відбулася зустріч із представниками ініціативних груп і владою щодо урегулювання земельного конфлікту у селі Щасливе, і вкотре звинувачення лунали і у бік компанії «Сіті-Стейт». Як Ви можете це прокоментувати?

-         Для початку хотілося б зазначити, що конфліктних земель у Щасливому декілька. ТОВ «Сіті-Стейт» урегульовує питання тільки з пайовиками, які мають право на території земель під багаторічними насадженнями (сади). Інші земельні питання нас взагалі не стосуються.

На початок діяльності компанії у с. Щасливому вже тривав конфлікт між ВАТ ПЗ «Бортничі», у якого був державний акт на право колективної власності на 210 га садів, та 1802-ма пайовиками-жителями с. Щасливе. Тільки 185 пайовиків отримали державні акти на право володіння  частиною даної земельною ділянки, а решта 1617 пайовиків не змогли його реалізувати. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що частину даної земельної ділянки ВАТ ПЗ «Бортничі» продало іншим юридичним особам.  Наш план полягав у тому, щоб урегулювати питання шляхом виплати компенсацій одночасно обом конфліктуючим сторонам та отримати   частину даної земельної ділянки для реалізації інвестиційного проекту. За нашими розрахунками, вирішення питання потребувало домовленостей з власниками ВАТ ПЗ «Бортничі» та з 362 пайовиками. Спочатку ми домовилися з власниками ВАТ ПЗ «Бортничі», а потім почали домовлятися з пайовиками, але встигли знайти спільну мову лише з 349 пайовиками.

На жаль, у серпні 2007 р. виник «майдан», приводом для якого стала реконструкція  дороги та початок будівництва з’їздів на суміжній земельній ділянці. Певна група  осіб використала цю ситуацію як для загострення конфлікту, так і для підняття свого статусу.

ТОВ «Сіті-Стейт» було вимушено брати активну участь в урегулюванні цього конфлікту. Завдяки нашому фінансуванню була розроблена схема розміщення земельних паїв, яку узгодили з лідерами ініціативних груп у березні 2008 р. На жаль, через небажання Герасименко, Повх, Єна, Горбаченко – лідерів чотирьох ініцітивних груп – йти на компроміс при розробці даної схеми конфлікт вирішити  не вдалося. З 349 осіб, інтереси яких ми представляємо на земельній ділянці,  що є цікавою для  нас, залишилось тільки 47, а решта – 302 пайовика, – мала отримати земельні ділянки в іншому місці. Ми пішли на це, тому що прагнули надати  можливість іншим  953 пайовикам  отримати земельні наділи.

Складена схема дозволила визначитися, що у нас немає конфлікту ні з ким іншим, окрім 315 пайовиків. Їм було запропоновано два варіанти вирішення питання:  виплата грошової компенсації або виділення земельної ділянки в іншому місці.  Протягом трьох років ми підписали мирові угоди з 199 пайовиками. На жаль, з 116 пайовиками досі  домовитися не вдалося.

- Що, на Вашу думку,  цьому заважає?

- По-перше, переговори заходять у глухий кут, тому що пріоритетом для людей є особистий інтерес. Ціна питання - отримання значно більшої, ніж отримали інші, суми коштів за землю. «Сіті-Стейт» готовий платити, але не «за запитом», враховуючи, що ці наділи купуються компанією вже втретє. Пропозиції щодо обміну земель в іншому місці відхиляються відразу. Зазначу, що ці 116 учасників майдану самі визначилися з розташуванням своїх земель, ігноруючи інтереси інших пайовиків. Виникає питання, чому вони цю землю ніяким чином не використовують. Більше того, чому вони не захищають свої права у суді?  Натомість  використовують майдан, щоб маніпулювати владою, тиснути на «Сіті-Стейт» задля задоволення  своїх матеріальних інтересів. Їх зовсім не турбує, що до повного вирішення проблеми земля ніким використовуватися не буде. Якщо конфлікт затягнеться, а інвестори втратять інтерес до проекту, то хто буде створювати нові робочі місця, сплачувати податки, вкладати кошти у будівництво доріг, ремонт водопроводів, електромереж, благоустрій, надавати допомогу навчальним закладам тощо? Це питання стосується не тільки тих, хто продовжує стояти на майдані, але й усіх жителів села. За ці роки ТОВ «Сіті-Стейт» вже вклало понад 3 млн. грн. в розвиток села, а планується  вкласти ще стільки ж.  Треба добре  розуміти, що у разі загострення конфлікту громада села може втратити потужного і надійного інвестора.       

По-друге, важко домовлятися з ініціативною групою, набагато легше знайти порозуміння з конкретними людьми. І пояснення цьому теж доволі просте – дехто хоче нажитися на цій справі. Людей постійно агітують, маніпулюють фактами, вводять їх в оману. Більше того, деякі з так званих «захисників» прав селян, які постійно підбурюють ситуацію,  відношення до конфлікту взагалі не мають. Та й сам майдан розташований не на спірній землі, а там, де його учасників краще видно.  

-         Який, на Вашу думку, є шлях врегулювання конфлікту?

-         Ми вважаємо, що врегулювати ситуацію можливо тільки на спільних домовленостях між компанією «Сіті-Стейт» та селянами.  Проблема потребує переговорів за круглим столом. На майдані, навіть якщо він розташований на урядовій трасі, такі питання не вирішуються. Якщо на компанію будуть незаконно тиснути, то єдиним виходом для нас стане захист своїх інтересів у судовому порядку. Цілком зрозуміло, що це не прискорить, а затягне  вирішення питання на невизначений термін.

Влада, у свою чергу, має визначитися з урахуванням пріоритетів, що важливіше: задоволення безпідставних матеріальних вимог 116 осіб чи реалізація масштабного інвестиційного проекту, що гарантує сталий соціально-економічний  розвиток  села на території району. Брати участі у різноманітних політичних іграх ми не будемо. Якщо когось влаштовує бути інструментом для піару, то це його особиста справа. Наша мета – зняти будь-які претензії з компанії «Сіті-Стейт». Тому ми йдемо назустріч тим селянам, які справді прагнуть домовитися. Ми відкриті для контакту та переговорів з тими, хто щиро зацікавлений у подальшому розвитку території.

Редакція газети вдячна Анатолію Юркевичу за інтерв’ю, а нашим читачам повідомляємо, що ми й надалі будемо відслідковувати цю тему і висвітлювати її на сторінках газети. Залишається надія, що сторони конфлікту врешті-решт знайдуть порозуміння і село буде справді відповідати своїй історичній назві.

Юрій Швець