Розвиток села - це завдання самих мешканців села, а ми можемо тільки допомагати

„Розвиток села – це завдання самих мешканців села, а ми можемо тільки допомагати”

 

Майдан в Щасливому вже став звичним явищем для мешканців прилежних сіл. Спочатку про нього говорили голосно і часто, тепер – тихо і рідко. Лише деякі активісти показують свою силу духу і прагнення до такого собі „народного визволення”, тобто визволення народних земель. Так склалися обставини, що компанія „Сіті-Стейт”, прийшовши в село як забудовник, стала одним із винуватців  майдану, зовсім того не бажаючи.

 

Проте голова наглядової ради ТОВ „Сіті-Стейт” Анатолій Іванович Юркевич стверджує, що товариство миттєво відреагувало на звинувачення у земельних махінаціях - у компанії відразу почали вивчати і аналізувати витоки проблеми.

 

„Перші зустрічі з майданом у нас відбулися в грудні 2007 року, вже тоді стало зрозуміло, що конфлікт вирішуватиметься повільно. Причина тому – декілька задіяних сторін, кожна зі своїм інтересом. Все потрібно було вивчити, систематизувати»”, - розповідає Анатолій Іванович.

 

Тільки у квітні 2008 року з’явилися перші результати переговорів – частина людей, котра визначила свої інтереси, змогла почати процес отримання державних актів. Таким чином, з 1802 чоловік, які були задіяні в земельному конфлікті, 900 вдалося вивести з нього. „Ми змогли локалізувати ще й тих людей, з якими у нас є накладки (361 чоловік), тож почали вирішувати питання і з ними”, - додає пан Юркевич.

 

Восени 2008 року настала криза. Загальновідомо, що вона зачепила усіх без винятку: від звичайних робітників до великих компаній. Анатолій Іванович Юркевич каже, що ТОВ „Сіті-Стейт” знадобився рік, аби зрозуміти, в якій ситуації опинилося підприємство, і що з цим робити. 

 

Станом на жовтень 2008 року на майдані залишилося 199 чоловік, з іншими були знайдені компроміси і досягнуті певні домовленості. „Тепер вирішення питання акумулюється на цих 199 чоловік, адже без компромісу ні ми, ні люди не можуть реалізувати свої права» - уточнює голова наглядової ради ТОВ „Сіті-Стейт”.

 

Як Ви збираєтесь домовлятися з тими людьми, які до сих пір не покинули майдан?

На сьогоднішній день ми знайшли консенсус з банком, який прокредитує нас на суму близько 5 мільйонів гривень. Ми б хотіли запропонувати цим людям, які залишилися, компенсацію в 100 тисяч гривень за пай, щоб врегулювати існуючий конфлікт. Таким чином, ми зможемо задовольнити близько 50 чоловік. Маємо бажання підписати мирові угоди і закрити це питання.

Добре, Ви домовитесь з 50-ма пайовиками. Але ж залишається ще 149...

Якщо, витративши кошти, ми побачимо, що люди йдуть нам на зустріч, знову проситимемо кредит, щоб добрати необхідну суму. Ми розуміємо, що допоки існує конфлікт, ніяких будівельних робіт, ніяких великих додаткових інвестицій з-за кордону не буде.

Ми не хочемо воювати, ми налаштовані на мирне вирішення ситуації. А врегулювати питання так, щоб сподобалось усім майже нереально. Я розумію, що зараз багато людей кусає лікті, що не продали пай влітку, коли ціна була вищою.

Куди звертатися людям, яких влаштовує Ваша нинішня пропозиція?

Ми просимо звертатися в громадську приймальню, що знаходиться у Щасливому по вулиці Лесі Українки, 20 А, кабінет 203. Там встановлені також спеціальні телефонні номери: 223-83-71, 568-10-46. Звертатися можна і до заступника директора з питань земельних ресурсів і оренди Васо Хотоєвича Берулави.  

Ви прийшли в Щасливе з метою облаштувати його. Як зараз складається ситуація з облагородженням села?

Так, ми є одними із активних учасників благоустрою: ми не тільки будуємо, а й фінансуємо соціальну сферу. Сподіваємося, що вже у другому кварталі 2010 року здамо перший об’єкт в Щасливому – багатофункціональний житловий комплекс за адресою вул. Лесі Українки, 14. Ми зацікавлені і в подальшому розвитку села. Але, на моє власне переконання, важливу участь у розвитку будь-якого населеного пункту повинні відігравати активісти, об’єднані в ініціативну групу. Без останньої достатньо важко проводити зміни, тому що розвиток села – це, в першу чергу, завдання самих мешканців села. Ми можемо допомагати, але не можемо робити все самотужки. На щастя, ми контактуємо з деякими депутатами, які допомагають нам, направляють, підказують. У нас склалися теплі відносини і з сільським головою. Наразі разом із сільською радою ми почали ремонт деяких будинків, свердловин.

Основне, що ми хотіли б донести до людей: якщо є справжні патріоти села, то ми готові профінансувати програму навчання з поїздкою за кордон (3-5 чоловік), щоб вони подивилися як жителі різних міст, селищ організовують благоустрій своїх населених пунктів. Ми хотіли б, щоб створилася така ініціативна група, яка б змогла зробити рекламу Щасливого для всіх. Якщо у когось з читачів є таке бажання, то також просимо звернутися до Васо Хотоєвича з пропозиціями, зі своїм баченням ситуації. Ми розглянемо найкращі пропозиції і вже найближчим часом реалізуємо їх.

Поясніть, будь ласка, яке завдання такої ініціативної групи?

Я зіткнувся з роботою таких груп в США. Основне їх завдання – формування «обличчя» села в очах сторонніх людей, для туристів, наприклад. Для цього треба збирати інформацію про населений пункт, систематизувати її. Коли формується пакет матеріалів і документів про село, то тоді виявляються слабкі сторони. Після цього створюється програма по усуненню цих слабких сторін. Наприклад, немає місць відпочинку, занедбані парки тощо, виникає питання: а як вирішити ці проблеми? Тоді ініціативна група проводить аналіз усіх проблем, формує програму їх вирішення, пропонуючи різноманітні варіанти, і обирає той, який вона готова захищати перед жителями села. Я думаю, що для блага будь-якого населеного пункту такий спосіб вирішення проблем є найоптимальнішим. Натомість у девелопера з’явяється конкретне завдання: потрібно зробити це, це, і це. А далі основна задача активістів – пропаганда села, тобто публікації, історія, опис, розвиток. Без людської енергії, без бажання це зробити, нічого не буде.

Для цієї роботи дійсно треба бути не просто патріотом, а активним патріотом. Чи є вікові обмеження для членів такої групи?

Ми б не хотіли ставити людей у будь-які рамки. По-перше, це має бути повнолітня людина, однозначно. По-друге, ця людина має переповнюватися енергією. Є ж люди, які навіть в 50 років дуже активні, з ними приємно співпрацювати. Є такі, що у 40 вже пасивні і важкі на підйом. Одним словом, це має бути активний, цілеспрямований, енергійний щасливець, який не тільки хоче змін у селі. А й може для цього щось зробити. Ми ж будемо всіляко допомагати. Думаю, за сприяння сільської ради село невдовзі перетвориться на селище міського типу.

Ми маємо свій погляд на Концепцію розвитку села, але, на жаль, відсутність такої активної групи гальмує процес. Наприклад, нам відомо, що директор Щасливського НВК написав книгу про Щасливе і Проліски, але вона поки що не видана. Аби з’явилася команда однодумців, яка б почала активно формувати позитивну думку про село, то ми могли б профінансувати видання і такої книги. Вважаємо, що вона сповна може стати візитною карткою Щасливого. Тож чекаємо на зворотній зв'язок.